- брукувати
- —————————————————————————————брукува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
брукувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Вимощувати камінням вулицю, дорогу і т. ін … Український тлумачний словник
брукувати — (вимощувати камінням дорогу, майдан тощо), вибруковувати, вибрукувати, мостити, вимощувати, вимостити … Словник синонімів української мови
добруковувати — ую, уєш, недок., добрукува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Закінчувати брукувати; брукувати до певної межі … Український тлумачний словник
перебруковувати — ую, уєш, недок., перебрукува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Брукувати все чи багато чого небудь. 2) Брукувати ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
брукований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до брукувати … Український тлумачний словник
брукування — я, с. Дія за знач. брукувати … Український тлумачний словник
брукуватися — у/ється, недок. Пас. до брукувати … Український тлумачний словник
вибруковувати — ую, уєш, недок., ви/брукувати, ую, уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу … Український тлумачний словник
вибрукуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ви/брукувати … Український тлумачний словник
вибрукування — я, с. Дія за знач. ви/брукувати … Український тлумачний словник